МЕНЮ

Я і Україна. Природознавство. 4 клас. Кримські гори

Материал из '''wikilic''' — проекта комьюнити педагогов г.Лисичанска.

Перейти к: навигация, поиск

Урок з курсу «Я і Україна. Природознавство»


Содержание

Тема. Південний берег Криму. Кримські гори.

Мета. Засвоїти знання про природу і працю людей на Південному березі Криму  та у Кримських горах.

           Вчити виділяти особливості природи даної природної зони.

           Виховувати інтерес до предмету.

Обладнання. Фізична карта, контурні карти,  ілюстрації.

                                              Хід уроку


I.  Організація класу.

II. Актуалізація опорних  знань учнів.

1. Бесіда про сезонні зміни в природі.

а) Зміни в неживій природі. 

  -     Коли так говорять? Ознаки якої пори року описано в загадці?

                  Коли зів’яли всі квітки,

                  Ми прилетіли з висоти.

                  Ми як сріблясті бджілки,                           (демонстрація ілюстрацій)

                  Присіли на ялинки.

                  Ми полетіли на поля,

                  І стала білою земля.

    -     Зима має три пори: початок, середину, кінець.

    -     Які ви знаєте зимові місяці?

    -     Який місяць перший, другий, останній?

    -     Яка пора зими зараз?

    За календарем зима починається 1 грудня. А вчені вважають початком зими 22 грудня.

В цей день сонце ходить низько над горизонтом, день найкоротший.

    А в природі зима починається в різні строки. Перший мороз – це ще не зима. Зима починається, коли температура встановиться нижче 0°.

    Січень – найсуворіший місяць. Мороз малює свої чудові візерунки на склі. Все вкрите снігом.

Лежать кучугури снігу.

-          Назвіть ознаки зими.

-          Які зміни відбулися в природі з приходом зими?

-          Як змінилася  температура повітря?

-          Яка температура була найнижча на цьому тижні?

-          Що відбулося з ґрунтом?

-          Чи змінилися водоймища? Чому вода довго не замерзала? Де швидше замерзає вода

     в ставку чи в річці?

         За минулий тиждень природа дала змогу нам  побачити красу снігопаду.

-          Чи можна сказати, що снігопади бувають різні?

-          Бувають відлиги. І тоді  з’являються на дахах нарости, які ростуть згори вниз. Що це?

б) Зміни в живій природі.

         А в живій природі теж відбулися зміни.

    -      Чи ростуть рослини взимку?

    -      Тоді чому взимку нам здається, що сосни та ялини посвіжішали?

                     « …прозрачный лес один чернеет,

                            и ель сквозь иней зеленеет,

                            и речка подо льдом блестит…»

   -       Які зміни відбулися в житті птахів? Чи всі відлетіли в теплі  краї?

   -       Які залишилися? Що змінилося в їх поведінці?

   -       Чому вони стали більш довірливими?

        Для багатьох птахів зима – це справжнє випробування. Справжня боротьба за виживання.

•         Глухарі під снігом ховаються від лютих морозів і завірюх.

•         А деякі птахи виявляються зовсім безстрашними. Шишкарі (північні папуги) навіть

виводять пташенят в - 30° мороз. Чому?

    Білою рівною ковдрою вкрив землю сніг. Поля і лісові галявини тепер як чисті сторінки великої книги. І кожен, хто пройде по ній, залишає свої підписи. Вдень іде сніг – чисті  сторінки.

Вранці – сторінки вкриті різними знаками, паличками, крапками, комами… Значить – тут вночі

були лісові та польові гості – мешканці.

    Ось стрибав заєць. Як живеться йому взимку? Яка поведінка у лисиці? Як почувається ведмідь? Чому говорять, що вовка ноги годують?

    -   Яку роботу виконують люди взимку?

Поясніть прислів’я: «Снігу надує – хліба прибуде. Вода розіллється – сіна набереться»

    -    Які письменники допомагають нам  читати книгу природи? (Біанкі, Пришвін, Чарушин).

Але ми і самі можемо писати таку книгу, продовжуючи  спостерігати за природою.

                                                 Завдання для спостереження:

I ряд                                           II ряд                                                 III ряд

Перевірити народну               Перевірити народну                          Як протягом тижня

прикмету: іній на                    прикмету: дим стовпом -                  змінюється довжина

деревах – на мороз,                 на мороз.                                            дня?

туман – на відлигу.


III. Перевірка  домашнього завдання.

    -   Природа країни різноманітна. Щоб легше було спостерігати, територію поділяють на частини. Як називають ділянку землі, на яку потрапляє однакова кількість сонячного світла і тепла, на якій однакова погода, рослинний і тваринний світ та сільськогосподарська праця людей? (природна зона). Які природні зони охоплюють територію України?

1. Показати на карті природні зони України.

2. В якій природній зоні живемо ми?

3. Що таке степ?

4. Чим приваблював людей степ і лісостеп?

5. Чого більше в степовій зоні тепла чи вологи?

6. Яке літо в степах?

7. Яка зима?

8. Що буває від морозів і гарячих вітрів з грунтом?

9. Коли буває найяскравішим степ?

10. Гра з м’ячем.

 На кожен зловлений м’яч назвати:

рослини степу                           тварини степу                    робота людей у степу

тюльпани                                   орел                                 зрошування полів

фіалки                                         миші                                вирощування овочів і технічних культур

горицвіти                                    ховрахи                          розведення тварин

півонії                                         жайворонки                   видобування корисних копалин

ковила                                        гадюки

типчак                                        черепахи

11. Підсумок перевірки домашнього завдання, виставляються оцінки.


IV. Фізкультхвилинка.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

      Сьогодні ми продовжуємо читати сторінки найцікавішої книги – книги природи. Познайомимося  з природою Південного берега Криму та Кримських гір. Навчимося виділяти особливості природи одного з найчудовіших місць нашої країни. Щоб вміти милуватися і дивуватися неповторною красою нашої природи, оберігати її і бути їй вірним другом.

2. Розповідь учителя за планом:

а) Погода влітку і взимку. Чим зумовлена?

б) Рослини. Що сприяє їхньому росту?                          (демонстрація ілюстрацій)

в) Тварини. Як вони пристосувались до цих  умов?     (демонстрація ілюстрацій)

г) Заняття населення.

       * Південний берег Криму – мальовничий куточок України. Блакитне море, смарагдова зелень і гори… На цій землі поєдналися природні зони планети. В горах – зима, внизу – літо. Там можна покататися на лижах, а тут – літають бджоли, збирають солодкий нектар з квіток.

(показ на карті)

    *  Влітку дуже жарко. Море добре нагрівається. А зимою віддає своє тепло. Гори стоять мов кордон і не пропускають північні вітри. Зима коротка, волога і тепла. Сніг швидко розтає і поповнює гірські річки. Такі кліматичні умови сприяють росту великої кількості і різноманітності рослин. Ростуть бук, граб, дуб, ясен, ялиця, сосна кримська, кипариси, пальми, магнолії, лавр. (Демонстрація  гербарію) 

3. Робота з підручником.

а) Прочитати абзац і дати відповідь на питання за варіантами:

1в. Коли починається весна в Криму?

2в. Які дерева увійшли до колекції ботанічного саду?

3в. Які рідкісні трав’янисті рослини ростуть в Криму?

       Своєрідним є  тваринний світ. У лісах і долинах водяться олені, косулі, дикі кабани, білки, кажани, лисиці, зайці.

        Велика кількість птахів оселяється  на березі моря: чайки, баклани, качки, орли, яструби, сови.(Демонстрація ілюстрацій)

б) Прочитати абзац і відповісти: за яких умов Ялту, Алушту, Гурзуф вважають курортами?

4. Показ слайдів з коментуванням.

       Учні на основі побаченого і почутого готують відповіді на питання:

-          Які за своїм характером гірські річки?

-          Як називають плоскі вершини гір, пасовища?

-          Якої висоти кримські гори?

       Кримські гори! Скільки в  них краси і чарівності! Гори невисокі. Окремі вершини 1500м над рівнем моря. Починаються гори поблизу Севастополя і тягнуться вздовж берега до Феодосії. Вони простяглися на 150 км. Ширина – 50 км. Головне пасмо, а їх три – найвище. Між Ялтою і Алуштою знаходяться найвищі його вершини: Роман–кош, Чатирдаг. Між гірським пасмом і морем є вузька смуга землі. Це – Південний берег Криму – краса кримської природи.

       Головне пасмо складене легкорозчинними вапняками. В них багато тріщин, печер. На плоских вершинах розташовані луки. Їх називають яйли – пасовища. Тут беруть початок усі кримські річки. Всі вони збігають до моря. Схили гір укриті дубовими, буковими, сосновими лісами.

       Опади бувають в горах, бо вони лежать на шляху південних вітрів. Які несуть з моря вологі повітряні маси.

        Голий кам’янистий степ – Тарханкут – великий півострів на заході Кримського Півострова.

Степ дає притулок дрібним тваринам. В траві можна побачити полоза чи гадюку. Тут можна почути спів жайворонків, чубатих одудів, перепелів, сича. Чайки хизуються майстерністю  у ловінні риби.

        У водах Чорного моря водяться осетри, кефаль, білуга, камбала. Інколи запливають дельфіни.

        У Каркінітську  затоку на Лебедячі острови, рятуючись від холодів, злітаються лебеді і сірі гуси.( понад 50 тис.)


VI. Закріплення матеріалу

1. Робота в зошитах.

2. Виконання завдання в контурній карті.


VII. Підсумок уроку.

VIII. Домашнє завдання.

Читати статтю с.74 – 76, виконати завдання для спостереження.


Автор: Дибтан Євгенія Володимирівна, вчитель початкових класів Лисичанської ЗОШ № 4


  • Последнее изменение этой страницы: 17:31, 27 ноября 2011.
  • К этой странице обращались 10 047 раз.